07.12.2012 Текст: Центральний Військово-морський Портал Після розміщення на сторінках Центрального Військово-морського Порталу інформації про знайдений і пізнаний радянський підводний човен З-6, зниклою у бойовому поході без вісті у вересні 1941 року, в петербурзький клуб моряків-підводників і в редакцію звернулися родичі членів екіпажа загиблого корабля.
Листи з інформацією про загиблих на З-6 родичах прислали ветеран Збройних сил РФ Юрій Ковязин, племінник краснофлотца-строевого Ковязина Андрія Галактионовича 1914 року народження, уродженця села Лунеево Шаболинского району Кіровської області, і Олег Васильович Савельєв, у якого на човні загинув брат бабусі, старший червонофлотець, старший моторист Молодушев Федір Олександрович, уродженець села Агафоновская(Воробьевская), раніше – Горобець Каргопольского району Архангельської області, покликаний Няндомским райвійськкоматом.
У своєму листі Олег Васильович написав: Я завжди вірив, що З-6 знайдуть, стежив за новинами. У мене просто немає слів… Буду вдячний за будь-яку інформацію.
Про виявлення командою шведських цивільних дайверів у Балтійському морі в районі на південний схід від південного краю острова Еланд непізнаного, імовірно радянського підводного човна З-6 уперше повідомив Центральний Військово-морський Портал.
Грунтуючись на повідомленні ЦВМП, командування ВМС Королівства Швеція восени 2012 року провело в передбачуваному районі знаходження ПЛ спеціальну пошукову операцію із залученням спеціального рятувального судна підводних човнів(СС ПЛ) Belos.
СС ПЛ виявило загиблий човен і провело її обстеження. На підставі знайдених свідчень, зокрема, заводських номерів, виявлених на носовому знарядді підводного човна, що добре збереглося, можна зробити висновок, що виявлена ПЛ – радянська, типу С, швидше за все – З-6, зникла без вісті у бойовому поході у вересні 1941 року.
Командувач ВМС Швеції контр-адмірал Ян Тьернквист, знаючи, яка увага надається зараз в Російській Федерації пам’яті загиблих і зниклих в роки Другої світової війни захисників батьківщини, підготував і надіслав офіційний лист з інформацією про знайдений човен своєму російському колезі – головкому ВМФ Росії адміралові Віктору Чиркову.
По припущенню шведських військових моряків, радянська ПЛ могла загинути в результаті підривання на міні мінного загородження WARTBURG, потайно виставленого кораблями Кригсмарине ще 20-21 червня 1941 року між Мемелем і шведським містом Еланд.
Санкт-петербурзький клуб моряків-підводників і Центральний Військово-морський Портал сподіваються, що за допомогою шведських колег за короткий час вдасться офіційно пізнати човен і віддати запізнілий борг пам’яті похованим на дні Балтики радянським морякам. Зробити це неможливо без нащадків тих, хто свого часу складав екіпаж З-6 – тому Flot.com і Санкт-петербурзький клуб підводників просять відгукнутися родичів загиблих моряків(повний список екіпажа дизель-електричного торпедного підводного човна З-6 можна прочитати тут).
Історична довідка
На початку серпня 1941 року З-6 перейшла з Кронштадта в Талін і 6 серпня відправилася на позицію між островом Борнхольм і портом Карлскрона. У гирлі Фінської затоки підводний човен повинен був повернутися 24 серпня 1941 року, але цього не сталося. Ні на один радіовикликів З-6 не відповіла. Чисельність екіпажа в останньому поході З-6 складала 48 чоловік.
Всього, за свідченням істориків, на дні Балтики покояться 46 російських і радянських підводних човнів, загиблих і безвісно зниклих в роки Першої і Другої світових воєн.
Доля 27 з них не визначена досі, причому 24 підводні човни пропали без вісті в 1941-1944 роках, під час Великої Вітчизняної війни.
З-6(Середня, Сталинец) – середній дизель-електричний торпедний підводний човен серії IX – біс. Спущена на воду в Ленінграді 31 березня 1938 року під літерним позначенням Н-6(Німецька, оскільки в основі проекту були німецькі розробки). До складу Балтійського флоту увійшла 27 листопада 1939 року. Брала участь в радянсько-фінській війні і Великою Вітчизняною, в яку вступила 23 червня 1941 року.
Тактико-технічні характеристики С-6:
— водотоннажність: надводне – близько 830 тонн, підводне – близько 1070 тонн;
— довжина – 77,7 метра;
— ширина – 6,4 метра;
— середнє осідання – 4 метри;
— гранична глибина занурення – 100 метрів;
— надводна швидкість 19,5 вузла;
— підводна швидкість – 8,7 вузла;
— автономність плавання – 30 діб;
— екіпаж – 36-46 чоловік, у тому числі 8 офіцерів;
— озброєння: одна 100-мм гармата, одна 45-мм гармата, чотири носові торпедні апарати, два кормові торпедні апарати калібру 533-мм, боєзапас – 12 торпед.
Червонофлотець Ковязин А. Г. З особистого архіву Ковязина Ю.
Облікова картка червонофлотця Ковязина А. Г. З особистого архіву Ковязина Ю.
Червонофлотець Молодушев Ф. А. З особистого архіву Савельєва О. В.
Посвідчення червонофлотця Молодушева Ф. А. З особистого архіву Савельєва О. В.
Сповіщення про загибель червонофлотця Молодушева Ф. А. З особистого архіву Савельєва О. В.
Затонула ПЛ. Прес-служба ВМС Швеції
Затонула ПЛ. Прес-служба ВМС Швеції
Затонула ПЛ. Прес-служба ВМС Швеції
Затонула ПЛ. Прес-служба ВМС Швеції