28.01.2013 Текст: Погляд Фото : mil.ru Сергій Шойгу на засіданні загальних зборів Академії військових наук заявив про зростаючі військові небезпеки для Росії. Щоб бути готовою відповісти на будь-які виклики і загрози, армії потрібне далеко не лише сучасне озброєння, вважає він. У Генштабі ВС, між тим, не сумніваються: російська армія готова будь-якій до війни, у тому числі і до великомасштабної.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу, віце-прем’єр Дмитро Рогозин і начальник Генерального штабу Збройних сил генерал-полковник Валерій Герасимов 26 січня взяли участь в засіданні загальних зборів Академії військових наук(АВН), яке відкрилося в Москві в культурному центрі Російської армії. Тут підводили підсумки роботи в 2012 році і будували плани на майбутнє.
Відкриваючи засідання, Сергій Шойгу назвав основні пріоритети розвитку російських Збройних сил. У їх числі – підвищення ефективності управління військами, їх оснащення сучасним озброєнням і військовою технікою, поліпшення підготовки військовослужбовок, розвиток мобілізаційної бази, вдосконалення матеріально-технічного забезпечення і підвищення якості військової освіти.
При цьому міністр оборони заявив про військові небезпеки, що посилюються, для Росії.
Силові методи продовжують відігравати важливу роль у вирішенні економічних і політичних протиріч між країнами. На ряду напрямів посилюються військові небезпеки для Російської Федерації, гарячі точки знаходяться поблизу наших кордонів, – підкреслив Шойгу.
За його словами, Росія має бути готова відповісти на будь-які виклики і загрози. Для цього потрібні Збройні сили з оптимальною структурою, ефективною системою управління, сучасним озброєнням і професійними кадрами, – вказав Шойгу.
Великомасштабні війни ніхто не заперечує, і про неготовність до них і мову бути не може, – заявив у свою чергу Валерій Герасимов, погодившись з міністром оборони в тому, що все ж нині найбільшу небезпеку для країни представляють точки нестабільності по периметру наших кордонів.
За словами Герасимова, для підтримки боєготовності російської армії розроблена стратегія її короткострокового, середньострокового і довгострокового розвитку.
У своєму виступі начальник Генерального штабу підняв питання аутсорсинга в армії. Перехід армії на систему аутсорсинга(коли живлення і інші невластиві Збройним силам функції беруть на себе цивільні структури) планується в РФ у рамках плану по реформуванню Збройних сил.
Генерал Герасимов відмітив, що аутсорсинг потрібний, щоб розвантажити солдатів від невластивих їм функцій, але тільки на мирний час і в пунктах постійної дислокації. На навчаннях і при веденні бойових дій ці функції здійснюватимуться військами, – упевнений він.
Про необхідність перегляду системи аутсорсинга заявив і президент Академії військових наук, генерал армії Махмут Гареев. На наш погляд, систему цих аутсорсингов треба в корені переглянути: видати закони, що передбачають у разі війни переклад їх на воєнний стан і повне підпорядкування командирам частин, – наводить його слова ІТАР-ТАРС. Інакше, вважає Гареев, тилове і технічне забезпечення буде зірвано.
Торкнувшись теми військової освіти, президент АВН висловив думку, що бакалаврська система для військової служби не годиться. Вона передбачає основну підготовку в училище і додаткову підготовку в академіях видів Збройних сил.
За його словами, підготовка офіцерських кадрів – найважливіше завдання для главкомата і його кваліфікованих фахівців. Ніхто, окрім Главкомата з його висококваліфікованими фахівцями, не може забезпечити внз складною учбово-матеріальною базою, програмами навчання і учбовою літературою, – сказав Гареев.
Валерій Герасимов зробив акцент на розвитку і ролі військової науки в цілому. Так, за його словами, роль військової науки полягає в створенні цілісної теорії асиметричних дій. Учені повинні відповісти на питання, що таке сучасна війна. Відповівши на це питання, ми зможемо визначити перспективи будівництва Збройних сил, – пояснив начальник Генерального штабу.
Ми не повинні копіювати чужий досвід і орієнтуватися на провідні країни, а самі повинні працювати на випередження, – підкреслив він, додавши, що тут провідну роль покликана зіграти військова наука.
Найближчим часом діячі у сфері військової науки повинні розробити цілісну теорію ведення озброєних конфліктів нового типу.
Останнім часом простежується тенденція стирання меж між станом світу і війни. Війни вже не оголошують, а ті, що почалися йдуть не за шаблоном, до яких звикли. При цьому конфлікти нового типу порівнянні по наслідках з війною, – сказав Герасимов.
Як приклад генерал привів так звані кольорові революції, які продемонстрували, що навіть відносно благополучна держава може стати жертвою іноземної інтервенції і зануритися в хаос. Крім того, при веденні сучасних конфліктів зростає широке застосування невоєнних заходів(гуманітарних, економічних, політичних), задіюється протестний потенціал населення країни, використовуються військові заходи прихованого характеру.
Віце-прем’єр Дмитро Рогозин на загальних зборах Академії військових наук підняв тему невідповідності французьких вертольотоносців Містраль російському клімату.
За його словами, французька техніка стає непрацездатною при температурі вже мінус 7 градусів; саму ідею імпорту таких кораблів політик назвав дивною.
Відомо, що контракт вартістю 1,2 млрд євро на спорудження двох французьких вертольотоносців Містраль для ВМФ Росії був підписаний в червні 2011 року, а перший корабель поступить на озброєння російського флоту в 2014 році. Пізніше повинні були укласти контракт на будівництво ще двох Містралів.
Віце-прем’єр також торкнувся сучасних розробок вітчизняної військової промисловості. Він відмітив, що великі надії покладаються на перспективний авіаційний комплекс далекої авіації(ПАК ТАК). Зараз ми переходимо до початку планування ПАК ТАК, – сказав Рогозин. – Літак буде заснований на інших інженерних і технічних рішеннях, що дозволить нам відродити рейтинг Далекої авіації.