14.12.2012 Текст: Центральний Військово-морський Портал Фото : varjag – 2007.livejournal.com Урочисті заходи з нагоди 25-річної річниці підйому на кораблі Баку Військово-морського прапора СРСР пройдуть 21 грудня у Військовому учбово-науковому центрі Військово-морського флоту Військово-морська академія імені Адмірала Флоту Радянського Союзу Н. Г. Кузнєцова. Про це Центральний Військово-морський Портал повідомило джерело у ВУНЦ ВМФ. На урочистість запрошені усі офіцери і члени екіпажа, які мали відношення до історії корабля в його перебування Баку, потім(з 4 жовтня 1990 року) – Адміралом Флоту Радянського Союзу Горшковим, і нарешті(з 2002 року), після передачі в дар Індії – авіаносцем Викрамадитьей.
Зустріч пройде під керівництвом першого командира корабля контр-адмірала Віктора Федоровича Лякина(на момент призначення – капітана 2 рангу).
Нинішній командир російського екіпажа Викрамадитьи, капітан 1 рангу Ігор Рябко повідомив кореспондента ЦВМП, що з поважних причин не зможе бути присутнім на зустрічі у ВМА, але у себе в екіпажі обов’язково проведе низку заходів, присвячених цій даті.
Що отримав на Севмаше друге життя переобладнуване і відремонтоване Баку в 2013 році стане флагманом індійських ВМС. Церемонія підйому прапора ВМФ СССР відбулася на борту Баку 20 грудня 1987 року.
Історико-технічна довідка ТАВКР Баку Технічний проект 11434 важкі авіаносні крейсери розроблений Невским ПКБ(головний конструктор корабля і начальник бюро – В. Ф. Аникіїв) на початку 1978 року.
По конструкції корпусу проект близький до раніше побудованими кораблями проектів 1143 і 11433. При збереженні головних розмірень попередників на новому кораблі впроваджений конструктивний броньований захист ангара і льохів боєзапасу(загальна маса броні складає близько 1700 тонн), змінені обводи кормового краю корпусу з метою виключити гідравлічні удари на попутному хвилюванні в штормових умовах. Для підвищення безпеки злітно-посадочних операцій змінена форма надбудови і конструктивне оформлення кромок верхньої палуби для зменшення на них вихороутворень, а за рахунок скорочення розмірів надбудови на польотній палубі додатково обладнали три технічні позиції для прискорення передполітної підготовки літаків і вертольотів. Розміри польотної палуби – 233х31 метрів. Площа польотної палуби – 14700 кв. метрів.
Адмірал Горшков включений до бойового складу Північного флоту в 1987 році, в 1988 році виконав бойову службу. Надалі стояв рейді Сєвєроморська і у стінки судноремонтного заводу. Одна з причин невисокої активності крейсера – відсутність в авіагрупі надзвукових винищувачів вертикального зльоту і посадки Як-141.
Тільки у вересні 1991 року на ТАКР відбулися перші посадки досвідчених літаків Як-141. При грубій посадці на палубу 5 жовтня 1991 року досвідчений літак спалахнув, пілот катапультувався. ЧП, що сталося, стало причиною відмови від подальшої програми випробувань Як-141.
У лютому 1992 року із-за незадовільного технічного стану головних механізмів, у тому числі котельних трубок і паропроводів, корабель вивели із складу сил постійної готовності і поставили на ремонт в передмісті Мурманська Росляково до стінки 35-го судноремонтного заводу. Влітку 1999 року ТАКР Адмірал Флоту Радянського Союзу Горщиків відбуксирували в Сєверодвінськ для проведення середнього ремонту і модернізації за проектом 11430 для військово-морських сил Індії.
Важкий авіаносний крейсер проекту 11434 призначався для надання бойовій стійкості ракетним підводним човнам стратегічного призначення, угрупуванням надводних кораблів і морської ракетоносної авіації в районах бойових дій, був здатний боротися з повітряним і підводним супротивником.
Після коригування технічного проекту на борту планувалося мати штатну авіагрупу в складі: 14 винищувачів Як-41М, 8 штурмовиків Як-38, 10 протичовнових вертольотів Но-27, 2 пошуково-рятувальні вертольоти Ка-27ПС і 4 вертольоти РЛД Ка-252РЛД(Но-31). Насправді у складі авіапарку крейсера було 16 літаків Як-38М, 16 вертольотів типу Но-27 і 3 вертольоти Ка-25Ц.
Ракетне озброєння включало 6 спарених пускових установок протикорабельного комплексу Базальт, 24 пускових установки зенітно-ракетного комплексу Кинджал із загальним боєзапасом 192 зенітних ракети. На кораблі було також дві 100-мм артилерійські установки АК-100, вісім 30-мм артсистем АК-630 і дві установки комплексу протиторпедного захисту РКПТЗ-1 Удав-1.
Всього на Адміралові Горшкові було понад 2500 приміщень, більше 350 кают, більше 130 кубриків особового складу, 6 їдалень, загальна довжина коридорів досягала 6000 метрів.
Екіпаж корабля складав 1610 чоловік, предусмотривались місця для авіагрупи в 430 чоловік, також на крейсері були місця для розміщення штабу флагмана у кількості 50 чоловік.