20.12.2012 Новітнім російським неатомним підводним човном четвертого покоління проекту 1650 Амур зацікавився Китай, Рособоронекспорт підписав рамковий контракт з китайською стороною про спільне проектування і будівництво чотирьох таких підводних човнів для ВМФ Китаю, пише Коммерсант.
Очікується, що твердий контракт передбачуваною вартістю 2 млрд доларів буде підписано не раніше 2015 року. Це означає, що Китай може випередити Індію і Венесуелу, що раніше виявляли цікавість до проекту Амур-1650.
Про те, що Рособоронекспорт домовляється з Китаєм про спільне виробництво підводних човнів проекту Амур-1650, розповіло джерело, близьке до спецекспортера російських озброєнь. За його словами, у кінці серпня сторони підписали рамковий контракт, що припускає спільне проектування і будівництво чотирьох таких підводних човнів у форматі 2/2(дві з них будуватимуться в Росії, а ще дві в Китаї).
Експорт технологій – не єдина аналогія з планованим індійським тендером [по закупівлі шести неатомних підводних човнів]. Передбачається, що комплектуючі китайського виробництва в кінцевій продукції складуть не більше 30%. Підписання твердого контракту очікується не раніше 2015 року,- повідомив співрозмовник видання, відмовившись обговорювати його суму.
Інше джерело, знайомий, з ситуацією додало, що контракт по підводних човнах украй важливий для Росії і стоїть на чолі президентського списку проектів з Китаєм. За його даними, допсоглашение на проведення першого етапу робіт може бути підписано до кінця цього року. При цьому завод-виготівник з російського боку доки не визначений, стверджує співрозмовник газети.
У Рособоронекспорте можливий китайський контракт по підводних човнах не коментують. Проте в середині листопада замдиректора Федеральної служби по військово-технічній співпраці(ФСВТС) Костянтин Бирюлин заявив Интерфакс-АВИ, що Китай є нашим стратегічним партнером, додавши, що в 2011-2012 роках сторони обмінялися візитами делегацій і ознайомилися з виробничою базою і наявними можливостями суднобудівельних і судноремонтних підприємств Росії і Китаю.
Дизель-електричний підводний човен проекту 677 Лада розроблена ЦКЛ Рубин(Санкт-Петербург). У кінці 1990-х років два човни були закладені на Адміралтейських верфях(ще два корпуси – в 2005-2006 роках). Довжина – 66,8 м, діаметр міцного корпусу – 7,1 м, надводна водотоннажність – 1765 т(підводне – 2650 т), гранична глибина занурення – 300 м, швидкість підводного ходу – 21 вузол, автономне плавання – 45 діб, час перебування під водою – до 25 діб(з ВНЕУ). Озброєна крилатими ракетами Club – S, торпедами і мінами(боєзапас – 18 одиниць). Екіпаж – 35 чоловік.
Головний корабель проекту Лада Санкт-Петербург прийнятий в дослідну експлуатацію ВМФ РФ в травні 2010 року і зараз проходить посилену експлуатацію. Але цієї весни проект виявився під загрозою закриття. Тоді колишній головком ВМФ Володимир Висоцький заявив, що в існуючому виді Ладу ВМФ Росії не потрібна. Пізніше він пояснив, що йшлося про силову установку Санкт-Петербургу, яка не відповідала заявленим характеристикам.
Проте в травні рішенням нового головкому ВМФ Віктора Чиркова на Адміралтейських верфях відновлено будівництво двох серійних корпусів – Кронштадт і Севастополь, які будуть добудовані по модернізованому техпроекту. Крім того, зараз ведеться будівництво першого поставного зразка воздухонезависимой енергетичної установки(ВНЕУ). За оцінками, перший російський підводний човен з ВНЕУ може бути створений в 2014 році.
Підводні човни Амур-1650 для Китаю будуть оснащені ВНЕУ іноземного виробництва, стверджує джерело газети, знайомий з ходом переговорів.
На вимогу инозаказчика енергоустановка буде їх власна, створена на базі воздухонезависимого двигуна Стирлинга, – повідомив співрозмовник Комерсанта, відмовившись назвати країну-виробника.
Відмітимо, що двигун Стирлинга відрізняють мала токсичність продуктів згорання палива і малошумність. Завдяки цим достоїнствам на нього звернули увагу шведські суднобудівники, що використали його на підводному човні типу Gotland(спроектована в 1985-1990 роках шведської Kockums, може знаходитися під водою безперервно до 20 діб). Нині усі підводні човни ВМС Швеції оснащені двигунами Стирлинга. Подібні двигуни встановлені також на японських підводна човнах типу Смічу.
Джерела запевняють, що замовник не зможе скопіювати нашу техніку: не дозволять обмеження за контрактом. Крім того, Росія і Китай готуються підписати угоду з прав інтелектуальної власності у сфері ВТС – про це 6 грудня публічно заявив курируючий віце-прем’єр РФ Дмитро Рогозин. Китайська сторона сигналізує про те, що вони повністю сприйняли наш сигнал по повазі інтелектуальної власності російських виробників. Ця угода буде підготовлена і найближчим часом підписана, – сказав він.
Таким чином, Китай може стати першим покупцем Амур-1650, випередивши Індію, що досі вважалася головним претендентом на ці підводні човни. Про плани Індії оголосити тендер по закупівлі і ліцензійному виробництву шести неатомних підводних човнів на 10,7 млрд доларів стало відомо у кінці минулого року. Тоді ж повідомлялося, що Рособоронекспорт пропонує індійській стороні Амур-1650. Індії навіть був представлений проект. Одна з умов тендеру – наявність ВНЕУ. Офіційно тендер досі не оголошений. Раніше інтерес до підводних човнів Амур-1650 проявляла Венесуела.
Ситуацію посилює те, що останнім часом Індія і Китай виявилися на порозі конфлікту із-за претензій Пекіна на родовища в Південно-китайському морі, які контролює В’єтнам, а розробляє індійська держкомпанія Oil and Natural Gas Corp. (ONGC). Щоб захистити свої інтереси, Делі пригрозило направити військові кораблі в спірний район. Китайська ж влада збирається з 1 січня 2013 року примусово додивлятися іноземні судна в цій зоні.
Основу неатомного підводного флоту Китаю складають підводні човни російського виробництва проектів 877 і 636, говорить замдиректора Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макиенко.
За пострадянський час на озброєння ВМС Китаю було прийнято 12 таких човнів(всього на озброєнні Китаю перебувають 50 підводних човнів). Крім того, у китайців є підводні човни власного виробництва, які зовні близькі до нашим 636-м. Але, судячи з усього, вони досить шумні і не занадто задовольняють китайських військових, кращим індикатором чого може стати контракт по Амурах, – відмічає експерт. За його оцінками, від можливого контракту з Китаєм з урахуванням планів по передачі технологій Росія може виручити до 2 млрд доларів.
У свою чергу, підводний флот ВМС Індії досить скромний і складається всього з десяти російських підводних човнів проекту 636М Kilo, чотирьох німецьких човнів спорудження HDW і атомного підводного човна Akula – 2(проект 971), орендованою у Росії за 1 млрд доларів.