24.12.2012 Текст: Вести Фото: vesti.ru У Вилючинск повернувся з тривалого автономного походу атомний підводний крейсер Омськ – один з найсучасніших підводних човнів Тихоокеанського флоту. Для екіпажа підводного човна бойовий похід пройшов штатно, але командування відмітило роботу моряків особливо.
Місія підводного човна настільки засекречена, наскільки засекречений і сам крейсер Омськ. Подробицями автономного плавання військові моряки ділитися не поспішають. Відомо тільки, що за час тривалого походу підводники виконали масу бойових і учбових завдань. Начальник штабу підводних сил Тихоокеанського флоту контр-адмірал Віктор Качемазов відмітив: Відробіток вівся на тлі навчань об’єднаних військово-морських сил НАТО, тому я думаю, що результати, які були досягнуті, будуть дуже цікаві для усіх підводників – як підводних сил Тихоокеанського флоту, так і підводників Військово-морського флоту Росії в цілому.
Командирові підводного крейсера довелося виходити з парадного ладу кілька разів – відзвітувати за бойовий похід, вислухати поздоровлення командування, отримати цінні подарунки для екіпажа і прийняти Кубок командувача за те, що стали кращими в проведенні торпедних атак на усьому Військово-морському флоті.
Для капітана першого рангу Романа Величенко це вже не перша нагорода за відмінну бойову виучку. У 2010 році екіпаж під його командуванням, виконуючи ракетні стрільби, також став кращим з кращих. Я починав службу на човнах цього проекту. Краще, ніж мій човен, для мене немає, – з гордістю говорить командир атомного підводного ракетоносця.
Підводний човен Омськ, яку військові моряки за пишні форми жартома прозвали батоном, у всьому світі називають по-іншому – вбивцею авіаносців. Основне озброєння підводного човна 949-го проекту – крилаті протикорабельні ракети і два десятки торпед. Сьогодні моряки-підводники чекають, коли в лад вступлять ще декілька модернізованих атомних підводних човнів. Контр-адмірал Юрій Бердников відмітив особливості човна, що повернувся на базу : Швидкісні якості хороші, вона глибоководна, за цей похід ми занурювалися на глибину більше 200 метрів, давали високі ходу – до 25 вузлів. Човен і матеріальна частина показали себе гідно.
Сльози радості і міцні обійми. Дружинам і дітям підводників, що живуть у Вилючинске, доводиться довго чекати і сподіватися. За весь час автономного плавання у моряків немає ніякої можливості повідомити про себе, і це особливість служби на засекреченому кораблі. Мічман Сергій Нечитаев скупо розповів про виконані завдання: Похід пройшов як завжди. Завдання завжди складні, але ми намагаємося їх виконувати. Рад, що зустріла дружина, син. Його дружина призналася: Довго чекали, хвилювалися. Все добре пройшло, нарешті вони тут. Більше нікуди не відпустимо, – жартує вона.
Незважаючи на довгий перехід, моряки говорять, що Омськ і зараз готовий до виконання будь-яких завдань, необхідно тільки поповнити запаси. Але найближчими місяцями екіпажу автономки не загрожують – моряки-підводники готуються до відпусток.