15.02.2013 Текст: Прес-служба Західного військового округу Фото : Прес-служба Західного військового округу Екіпажі літаків морської авіації(МА) Північного флоту(СФ) приступили до виконання польотів на постійній основі в арктичних широтах Північного Льодовитого океану. У польотах задіяні далекі протичовнові літаки Ту-142 і протичовнові літаки середнього радіусу дії Іл-38 з аеродромів в Мурманській і Вологодській областях.
Впродовж поточного тижня екіпажі літаків морської авіації СФ вчинили вже 3 вильоти в арктичні широти. Двічі польотні завдання в Арктиці виконували екіпажі Іл-38, ще один політ сьогодні вчинив екіпаж Ту-142 із складу далекої протичовнової ескадрильї авіабази морської авіації СФ.
Польоти в Арктиці планується проводити регулярно на постійній основі по маршрутах над нейтральними водами Північного Льодовитого океану і уздовж Північного морського шляху.
В ході виконання льотних змін екіпажі Ту-142 і Іл-38 удосконалюють навички проходження заданого курсу над безориентирной місцевістю в умовах відсутності наземних радіотехнічних засобів аеронавігації, ведуть повітряну розвідку льодового поля в акваторії Північного морського шляху, дані про яку істотно полегшують прокладення маршрутів руху цивільних судів.
Польоти літаків морської авіації СФ виконуються в строгій відповідності з міжнародними правилами використання повітряного простору, без порушення меж інших держав.
Виконанню польотних завдань в арктичних широтах Північного Льодовитого океану передувала ретельна штурманська підготовка льотних екіпажів морської авіації СФ до польотів в умовах особливого географічного району і складної метеорологічної обстановки.
Особливостями літаководіння у високих широтах Арктики є близькість магнітного полюса Землі і, як наслідок, велика величина магнітної відміни, наявність магнітних аномалій і магнітних бурь, під час яких поширення радіохвиль стає нестійким, що погіршує радіозв’язок і обмежує застосування бортових радіотехнічних засобів.
Нестабільна метеорологічна обстановка, переважання аномально низьких температур, одноманітність місцевості з малою кількістю візуальних і радіотехнічних орієнтирів роблять польоти у високих арктичних широтах украй складними. Льотні екіпажі під час таких польотів істотно підвищують рівень натренованості, а також відпрацьовують різні питання на злітаність і інші елементи льотної підготовки.