26.11.2012 Главкомат ВМФ до кінця року відправить на доопрацювання проект першого російського атомного авіаносця, розроблений спільно петербурзькими підприємствами, – Криловским державним нацчним центром(ГНЦ) і Невским проектно-конструкторским бюро(ПКБ), повідомило Вісті високопоставлене джерело в командуванні флоту.
Нам запропонували, по суті, старий радянський авіаносець Ульяновск, який так і не побудували із-за розпаду СРСР. У кінці 1980-х років це був сучасний авіаносець, гідна відповідь американським Нимицам, а сьогодні це у буквальному розумінні минуле століття, – пояснив він.
Він додав, що до 2020 року, коли перший російський авіаносець повинен за планом вийти в морі, США вже матимуть в розпорядженні новітні плавні аеродроми серії Джеральд Форд, які майже удвічі більше запропонованого пітерськими конструкторами корабля.
Крім того, ВМФ Росії не влаштовує занадто велика надбудова корабля, яка робить його занадто помітним для радарів супротивника, а також відсутність електромагнітної катапульти, яка вже є у американців і значно спрощує зліт літаків з палуби. Замість цього на новітньому авіаносці пропонується розмістити класичну парову катапульту, яка працює занадто повільно.
Крім того, на ангарній палубі не поміщається літак далекого виявлення(ДРЛО) радіолокації – обов’язковий компонент сучасної авіаносної ескадри.
Теоретичні суперечки про необхідність мати авіаносці з великим запасом ходу і автономності в цілому завершилися минулого року. У листопаді головком Володимир Висоцький заявив, що до 2027 року Росія отримає дві авіаносні ударні групи – на Північному і Тихоокеанському флотах. Відмітимо, що в держпрограмі озброєнь до 2020 року статті витрат на спорудження авіаносців досі немає.
Сучасний океанський флот не може без авіаносців, а діючий авіаносний крейсер Адмірал Кузнєцов(насправді це легкий авіаносець) не вічний і рано чи пізно буде списаний, – говорить джерело в главкомате ВМФ. Проте автори проекту, які доки ніяких офіційних відгуків від ВМФ не отримували, дуже здивувалися претензіям флоту. Два з половиною роки тому Криловский ГНЦ(тоді ЦНИИ імені Крилова) і Невское ПКБ створили не проект, а лише попередні нариси. Тодішній головком Володимир Висоцький цей ескіз схвалив, спеціальна спільна комісія – теж. Тому, що їх зараз не влаштовує, нам, якщо чесно, незрозуміло, – обурився співрозмовник видання.
Він додав, що після затвердження проекту флот ніяких дій з його втілення або зміни не робив і раптом немов опритомнів.
Палубного літака ДРЛО і електромагнітної катапульти доки немає навіть в ескізах, а ми не можемо планувати щось, не знаючи їх габаритів і енергоспоживання, – пояснив один з розробників авіаносця майбутнього.
Проте корабелів радує, що після двох з половиною років мовчання ВМФ згадав про авіаносці.
Один з авторів так і не побудованого Ульяновска, Валерій Бабич, який очолював КБ Чорноморського суднобудівельного заводу в українському Миколаєві, не засмутився, дізнавшись, що перероблений проект його дітища не влаштував ВМФ Росії.
У претензіях військових нічого поганого немає, навпаки, це показує зацікавленість сторін. У флоту і ОПК загальне – усім потрібний хороший сучасний корабель. Я знаю розробників атомного авіаносця особисто. Вони – сучасні фахівці і побудують гідний корабель, – сказав Бабич.
Нині у десяти країн світу, включаю Бразилію і Таїланд, є авіаносці. Перші ескізні нариси радянського плавного аеродрому з’явилися в 1943 році. Довгий час авіаносці у ВМФ СССР вважалися інструментом агресії, і їх будівництво не планувалося. Але думка військового керівництва змінилася, і в 1972 році був закладений перший радянський авіаносець(авіаносний крейсер) Мінськ. Нині у складі ВМФ Росії тільки один авіаносний крейсер – Адмірал Кузнєцов, переданий флоту в 1991 році, пишуть Вісті.