29.01.2013 Текст: Би-порт Фото : zorich.ru 29 січня 1918 року опублікований декрет Ради Народних Комісарів про організацію Робітничо-селянського Червоного флоту(РККФ). Громадянська війна в Росії привела до різкого скорочення корабельного складу РККФ. Із-за величезного спаду бойових кораблів(потоплених, захоплених супротивником, інтернованих Антантою, або що повністю втратили боєздатність) загальна водотоннажність кораблів РККФ на початок 1921 року складала усього лише 16,2 % від сумарної водотоннажності Російського імператорського флоту.
У 1921 році в порівнянні з 1917 роком у бойовому складі флоту залишалося всього 5,5 % лінійних кораблів, 10 % ескадрених міноносців, 5,8 % підводних човнів, 2,7 % мінні і мережеві загороджувачі, 4,9 % канонерські човни, 7,2 % судів посильних і сторожових. Втрати протимінних кораблів і катерів були найменш чутливими, а найбільш важкими – в класі крейсерів.
Загальна деградація зачепила і інші роду сил флоту. Так, число батарей берегової артилерії на Балтиці скоротилося в три рази, на Чорному морі в два рази, а на Російській Півночі система берегової оборони перестала взагалі існувати. Авіаційні частини РККФ були ліквідовані в 1920 році, і в оперативному підпорядкуванні флотських командирів залишилися лише нечисленні повітряні загони, у складі яких до початку 1921 року було всього 36 застарілих літаків з високою мірою фізичного зносу.
Узятий радянським урядом із-за розрухи після громадянської війни вимушений курс на скорочення флоту привів до того, що з березня 1921 по грудень 1922 року чисельність особового складу РККФ була скорочена з 86 580 до 36 929 чоловік, а об’єм асигнувань на військове суднобудування і судноремонт – скорочені приблизно в 3,3 разу.