FregatBlog

22.01.2013 Федеральний арбітражний суд Північно-західного округу відмінив рішення нижчестоячих судів у справі про стягнення з ВАТ Адміралтейські верфі(входить в Об’єднану суднобудівельну корпорацію, ОСК) на користь нижегородського ЦКЛ Лазурит 176,346 мільйона рублів за договором на проектування глибоководного водолазного комплексу(ГВК), повідомляється на сайті Вищого арбітражного суду РФ.

Відповідний позов Лазуриту спрямований на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки судами обох інстанцій не встановлені повною мірою обставини, що мають значення для правильного дозволу суперечки, а дослідження доказів у справі виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, суд касаційної інстанції вважає, що судові акти підлягають відміні, а справа – напряму на новий розгляд до суду першої інстанції, – говориться в постанові федерального арбітражу.

Лазурит оспорював в касації жовтневу постанову Тринадцятого арбітражного апеляційного суду, прийняту за скаргою Адміралтейських верфей.

Судозавод домагався відміни рішення арбітражного суду Петербургу і Ленобласти, прийнятого в липні 2012 року за позовом Лазуриту.

Договір, на підставі якого поданий позов Лазуриту, укладений 18 травня 2006 року. Він передбачав проектування глибоководного водолазного комплексу для рятувального судна проекту 21300 у рамках контракту Адміралтейських верфей з Міноборони від 24 жовтня 2005 року. Згідно з матеріалами арбітражу, вартість робіт спочатку була погоджена сторонами у розмірі 672,98 мільйонів рублів, а в листопаді 2010 року збільшена до 928,19 мільйонів рублів.

Оскільки ЦКЛ Лазурит порушило терміни виконання зобов’язань по проектуванню ГВК, договір був розірваний з 21 грудня 2011 року.

Суд приходить до висновку, що основою для припинення контракту стало рішення державного замовника про припинення державного контракту, – відзначається в матеріалах суду.

За оцінкою арбітражу, судозаводу при припиненні робіт з вини замовника слід було сплатити їх за фактичними зробленими витратами з рівнем рентабельності, передбаченим в ціні на цю роботу.

Суд другої інстанції, приймаючи рішення про відмову в стягненні грошових коштів з Адміралтейських верфей, виходив з браку належних доказів.

Апеляційний суд, оцінивши в сукупності представлені в матеріали справи документи, у зв’язку з браком достатніх, відношуваних і допустимих доказів вимог позивача, вважає їх необгрунтованими, а позов – не підметом задоволенню. Рішення від 5 липня 2012 року слід відмінити, в позові відмовити, – вказувалося в постанові Тринадцятого арбітражу.

У судовому акті відзначалося також, що з розрахунку Лазуриту його витрати на проектування ГВК склали близько 740 мільйонів рублів, при цьому аванс за договором склав близько 600 мільйонів рублів.

Арбітражний суд Нижегородської області в серпні відмовив ВАТ Адміралтейські верфі в позові до ЦКЛ Лазурит про розірвання цього ж договору на проектування ГВК і стягненні 222,68 мільйона рублів(187,53 мільйонів рублів авансу, 12,97 мільйонів рублів пені за порушення термінів виконання робіт і 11,09 мільйонів рублів відсотків за користування чужими грошовими коштами).

Арбітраж порахував той факт, що спірний договір був розірваний за рішенням Міноборони, основою для того, щоб відмовити Адміралтейським верфям в його розірванні.

Суд також відмовив судозаводу в стягненні з конструкторського бюро авансу, пені і неустойки на підставі аналізу фактичних витрат Лазуриту на реалізацію проекту і об’єму їх оплати з боку Адміралтейських верфей.

За оцінкою суду, у рамках контракту на проектування ГВК об’єм виконаних проектних робіт склав 547,75 мільйона рублів, оплата була вироблена в об’ємі 371,39 мільйона рублів.

Фактичні витрати відповідача підтверджуються документально, підстав для неприйняття вказаних витрат у позивача немає. Крім того, слід зазначити, що фактичні витрати перевищують перерахований позивачем аванс. Роботи, передбачені контрактом, були виконані виконавцем, що підтверджується актами про приймання виконаних робіт, підписаними виконавцем, співвиконавцями і представниками військового приймання. При таких обставинах підстав для задоволення вимог про стягнення авансу в сумі 187,53 мільйона рублів немає, – вказується в рішенні нижегородського арбітражу.

Апеляційний суд нині призупинив розгляд скарги судозавода на це рішення до завершення аналогічних слухань у Федеральному арбітражному суді Північно-західного округу.

У кінці лютого 2012 року високопоставлений представник головного штабу ВМФ РФ повідомив РІА Новини, що у рамках проекту будівництва на Адміралтейських верфях головного рятувального судна Ігор Бєлоусов для ВМФ Росії Міноборони РФ, ОСК і судноверф прийняли рішення відмовитися від послуг ЦКЛ Лазурит по розробці глибоководного водолазного комплексу(ГВК-450) для цього судна. Також було прийнято рішення про безумовне завершення будівництва вказаного судна в 2014 році без збільшення загальної вартості по держконтракту.

Рятувальне судно Ігор Бєлоусов проекту 21300 було закладено в 2005 році. Спорудження судна велося з істотними затримками за часом. Багато в чому причиною затримки будівництва рятувального судна стали незадовільні результати розробки водолазного комплексу компанією Лазурит, що пропонувала перенести терміни здачі судна як мінімум на 2015 рік, а також збільшити фінансування на 1,3 мільярда рублів і притягнути до розробки італійську компанію.

У кінці жовтня 2012 року рятувальне судно Ігор Бєлоусов було спущене на воду, його передача ВМФ Росії запланована на 2014 рік.

ВАТ Адміралтейські верфі – стара суднобудівельна верф Росії, заснована 5 листопада 1704 року. Компанія спеціалізується на проектуванні, виробництві і модернізації судів цивільного флоту, а також будівництві кораблів військового призначення. Нині потужності підприємства повністю завантажені. У будівництві, зокрема, знаходиться дві серії з шести підводних човнів: проект 636 для іноземних ВМС і проект 636.3 для ВМФ Росії. Завершується ремонт підводного човна четвертого покоління проекту 677(Лада) Санкт-Петербург.

ЦКЛ Лазурит було утворено в 1953 році для проектування і створення бойових і спеціальних підводних човнів, а також підводних споруд і засобів. Всього в Росії і за кордоном по кресленнях Лазуриту побудовані і переобладнувані 420 підводних човнів.